Насильство і система цінностей.

Чому домашнє насильство настільки поширене, але нам важко його виявити або ідентифікувати? Мабуть тому, що воно дуже глибоко «вшите» в нашу ментальність, свідомість. Хто з нас не зіштовхувався з фразою – «мене батьки били і я виріс людиною, і я так робитиму» або виправдання – то ж методи виховання? А саме ці методи і виправдання стають причиною виникнення соціальної естафети, яка вже багато поколінь передається від батьків до дітей, від дітей до онуків.

На жаль, зараз ще популярні погляди, які успадковані від патріархального укладу. І навіть зараз, у різних куточках країни ми можемо почути щось на клталт: «є люди, а є жінки». Якщо досліджувати цю проблему, слід зазначити, що останнім часом ми менше чуємо виразів, які толерують саме насильство, але при цьому зросла кількість тих, які виправдовують невтручання та впливають на виявлення випадків домашнього насильства. Або ті, які і досі підкріплюють соціально-культурні традиції, що мають дискримінаційний характер, і підтримують економічну нерівність або гендерні стереотипи, і через це в суспільстві зберігається підлегле становище жінки.

Чому так повільно рухаються процеси формування нульової толерантності до насильства у суспільстві? Чому простіше замовчувати, ніж говорити?

Потрібно зауважити, що нульова толерантність до насильства – це докорінна зміна системи цінностей на всіх рівнях.

Нульова толерантність має на меті формування нетерпимості до проявів насильства, його засудження та неприйняття, відсутність виправдання. І тут потрібно говорити про рівні «вкорінення» насильства і те, що стоїть на шляху як перепона.

Менталітет. Інтегральна характеристика людей, яка дозволяє описати своєрідність бачення цими людьми навколишнього світу і пояснити специфіку їх реагування на нього. Особливість менталітету в тому, що кожен окремий представник культури привласнює вироблений групою спосіб сприйняття світу, спосіб мислення, систему оцінок навколишньої дійсності. І для зміни цих характеристик може знадобитися великий проміжок часу.

Система надіндивідуальних, стійких, спадкоємних і неусвідомлюваних передумов, уявлень, образів і зразків мислення, які стоять за численними культурними явищами і фактами. Саме вони виявляються в особливостях мислення і поведінки, а також накладають свій відбиток на продукти культури і таким чином визначають своєрідність культури тієї чи іншої соціальної спільності. Все це має назву ментальність.

Система життєвих цінностей як держави, суспільства, так і кожної людини. Особисті цінності людини породжуються її потребами та інтересами. Вони визначаються схильностями, смаками, звичками, рівнем знань і іншими індивідуальними особливостями.

Саме на цих трьох рівнях потрібно проводити зміни одночасно для того, щоб система цінностей не толерувала проявів насильства як в окремій родині, так і у суспільстві.