Аграрний сектор — одна з найбільш консервативних галузей бізнесу.

Аграрний сектор — одна з найбільш консервативних галузей бізнесу. У масовій уяві він все ще залишається «чоловічою» сферою діяльності. Стереотипний образ чоловіка-фермера протягом довгого часу закріплювався завдяки фольклору, літературі, мистецтву, кінематографу та рекламі. Але з початком повномасштабного вторгнення росії на територію України представництво жінок у сільському господарстві збільшилось: чоловіки змінили комбайни на зброю.

За даними Help Women Agro in Ukraine, до війни близько 30% від загальної кількості фермерів та дрібних і середніх агровиробників в Україні становили жінки. Чому аграрне виробництво все ще залишається непопулярним для жіночої половини? Чи є в Україні компанії, які руйнують гендерні стереотипи?

Скажу одразу, гендерна нерівність у сільському господарстві — це не суто українська тенденція. Corteva Agriscience у 2018 році проводила соціологічне дослідження в 17 країнах, опитавши більше 4 тисяч жінок з аграрної галузі. У деяких країнах ЄС близько 80% опитуваних зазнавали гендерної дискримінації. Два роки тому в Україні відбувся круглий стіл «Жіноче лідерство як фактор розвитку сільського господарства». Під час заходу було озвучено, що трохи більше половини сільського населення країни — це жінки. Проте частка сімейних господарств, очолюваних ними, становить лише 10%.

У Фонді ООН в галузі народонаселення зазначають, що жінки в Україні отримують на 25% нижчу зарплату. На селі 21% жінок не мають власного банківського рахунку, 36% не беруть участі в прийнятті рішень на рівні громад. За даними департаменту аграрної політики Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, у 2018 році частка жінок в агросфері становила 65%, а вже через три роки показник зменшився на 5%. До того ж зберігається віковий розрив: більшість становлять жінки старше 60 років. У 2021 році ФАО опублікував звіт «Гендерні аспекти, розвиток сільського господарства та сільських територій» за результатами своїх досліджень в Україні. У документі зазначається, що сільські жінки в Україні обмежені в своїх можливостях сприяти сільськогосподарському виробництву та отримувати вигоду від нових можливостей, оскільки вони більше задіяні на неформальних робочих місцях та перевантажені багатьма іншими обов’язками.

Серед причин низького представництва жінок у сільському господарстві фахівці також називають стійкі гендерні поведінкові моделі, які закладаються педагогами та оточуючими ще в ранньому дитинстві, історичну консервативність та специфіку галузі, урбанізацію тощо.

Але якщо в малому та середньому агробізнесі, на жаль, зберігається гендерна нерівність, то великі компанії прямо зараз руйнують негативну тенденцію. Не всі, але є чудові приклади.

В Україні є великі компанії, де жінки обіймають провідні посади, розвиваються самі та допомагають розкрити свій потенціал колегам. Вони керують виробничою логістикою, процесом посіву та збору врожаю, знаходять іноземних партнерів та клієнтів, вивчають мікроорганізми, орієнтуються в світі технологічних карт, не забувають про волонтерські ініціативи та work/life balance.